Як лікувати остеопороз, якщо препарати кальцію при прийомі відкладаються усюди, тільки не в кістках?

Відповідь ці питання у самому визначенні остеопорозу. Остеопороз - це розрідження кістки шляхом вимивання з неї кальцію, спричинене старечою інволюцією (старінням).

Фармакологи схопилися за слово «кальцій», не зважаючи на справжню причину демінералізації кісток – інволюцію. Як кажуть фізики, якщо структура нічого не говорить нам про функцію, то ми неправильно її розглядаємо. Структура – це кістка. А живе ця структура внаслідок діяльності м’язів. Якщо м’язи не працюють, структура (кістки) руйнується, і з’являється демінералізація кісткової тканини, тобто остеопороз.

Якщо не розглядати об’єктивні причини остеопорозу, до яких можна віднести видалення або резекцію щитовидної залози, хронічну ниркову недостатність і клімакс, тобто обмеження або «вимикання» органів, що впливають на гормональну регуляцію гомеостазу кальцію, то залишається функціональна інволюція — тобто старіння організму, яке відбувається виключно внаслідок м’язової недостатності, атрофії.

Переважна кількість людей похилого віку (95%), як правило, фізично дуже слабкі в порівнянні з власним станом в молодості. У молодих людей кістки міцні вони досить добре відновлюються (зростаються) після переломів. У літніх людей з ознаками остеопорозу руйнування кісток (компресійні переломи хребта, переломи кісток променево-зап’ясткового суглоба і шийки стегнової кістки — основні прояви остеопорозу) не зупиняється, навіть всупереч прийманню препаратів кальцію. Скелет розсипається, і кістки не зростаються. Це відбувається з тієї ж причини - нестача транспорту (доставлення, трофіки) кальцію та інших мінералів у кісткову тканину. А за доставлення відповідають саме м’язи – іншого способу просто немає.

Багато медиків вважають, що вже після 35-40 років необхідно допомагати серцевому м’язу прийманням кардіопротекторів, а не збільшенням (або збереженням) фізичної активності. Ендокринологи переконують (знову ж із віком) приймати профілактично, нібито для зміцнення кісток, препарати кальцію, а не включати у свій режим дня силові вправи.

Рекомендується виконувати «тріаду здоров’я» — віджимання, присідання та вправи на м’язи черевного преса. Причому, з віком не можна знижувати фізичні навантаження (вправи) — це небезпечно передусім для кісткової тканини. Річ у тому, що м’язи кріпляться до кісток. Саме м’язи доставляють кальцій у кістки, і це стосується насамперед людей старшої вікової групи, у яких гормональна активність організму різко знижується.

Чим сильніші м’язи, тим сильніші кістки! Заняття на тренажерах допомагають зменшити розрідження кісткової тканини в області міжхребцевих дисків при остеохондрозі хребта, витончення стегнових кісток при артрозах тазостегнових суглобів та відновити структуру кісткової тканини у цих анатомічних областях. При артрозі тазостегнових суглобів у разі заміни деформованого суглоба на імплант (ендопротезування) та подальшої реабілітації на тренажерах силового ряду чітко видно потовщення та ущільнення стегнових кісток та хребців. Але така ремінералізація кісткової тканини можлива лише за серйозної активізації скелетної мускулатури за правилами сучасної кінезотерапії, які свідчать: «Правильний рух лікує, неправильний – калічить».

Ці правила дозволяють створювати адекватні впливи з урахуванням індивідуальних особливостей, супутніх захворювань та перенесених операцій лише за безпосереднього контролю фахівця — кінезотерапевта.