Грижа міжхребцевих дисків – це наслідок неправильної експлуатації хребта, як правило, гіпокінезії (тобто недостатність руху), в результаті якої відбувається спазм глибоких м’язів хребта. Через це порушується надходження води («мастила») в міжхребцеві диски, які є волокнистим хрящем і складаються на 84% з води.
Внаслідок тривалого або хронічного спазму м’язів диски, що не отримують необхідної кількості води, висихають і руйнуються на елементи, які можна назвати «тирсою» диска. Нейрохірурги називають «тирсу» грижами і намагаються різними хірургічними шляхами їх видалити, завдаючи хребту в цій ділянці травми у вигляді рубців та спайок, що залишаються на місці операції. Надалі це негативно відображається на живленні сусідніх ділянок, що призводить до появи нових гриж, але вже сусідніх дисків, а потім до остеопорозу хребта.
Але, як не дивно, грижа не є причиною болей і не затискає ніяких нервових коришків! Ця «коришкова теорія» виявилася неправильною, і вчені це вже довели. Але водночас грижі хребта (а правильніше сказати грижі дисків) показують область (зону) перенапружених спазмованих м’язів, які і є справжнім джерелом болю. Ці м’язи не видно на МРТ через свою «водну» структуру, тому різні розслаблюючі дії на м’язи знижують їх напругу, а разом із цим больову складову.
Для повного успіху і перемоги над хворобою допоможуть лише спеціальні вправи на тренажерах, які розтягують і пропрацьовують відразу кілька зон глибоких м’язів хребта, відновлюючи у них кровообіг і тим самим знімаючи запалення та позбавляючи від больового синдрому.